Остання субота листопада - День пам`яті жертв Голодомору
Щороку в останню суботу листопада у пам’ять та серце кожного з нас приходить страшний гість – це спогад про нелюдські злочини, які позбавили життя мільйони українців.
Ми вшановуємо наших предків, згадуємо про чорні сторінки історії та роки, які понівечили шрамами серце нашого народу.
1921-й, 22-й та 23-й. 1946-й і 47-й. Та одні з найстрашніших – це 1932-й та 1933-й.
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять, його очевидців і сучасне покоління.
Схилімо голови в глибокій жалобі за тими людьми, які загинули голодною смертю. У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі! Ми маємо усвідомити, щоб цього не сталося більше з нашими дітьми, внуками, нашими правнуками, повинні бути єдині у творенні нашої Української національної держави, тверді та свідомі у своєму виборі.
Ми завжди пам’ятатимемо та продовжуватимемо розповідати усьому світові про геноцид українського народу.
Цю скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації. Ми пам’ятаємо уроки минулого і саме національна пам’ять робить нас сильнішими, надає сил для подальшої боротьби.
Сьогодні всі ми о 16-й годині приєднаємось до загальнонаціональної хвилини мовчання та запалимо у своїх вікнах свічку пам’яті.
Нехай ці свічки зігріють своїм теплом душі загиблих.